Щоб забезпечити найкращий досвід, ми використовуємо такі технології, як файли cookie, для зберігання інформації про пристрій та/або доступу до неї. Згода на ці технології дозволяє нам обробляти такі дані, як поведінка під час перегляду або унікальні ідентифікатори на цьому сайті. Відмова від згоди або її відкликання може негативно вплинути на деякі функції та можливості.
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes.
The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
(Продано) Рояль Bösendorfer Strauss 225 концертний рояль рік вип. 1919
42.600,00 €
Найважливіше коротко
Немає в наявності
Опис
Bösendorfer піаніно & рояль
Bösendorfer (L. Bösendorfer Klavierfabrik GmbH) — австрійський виробник піаніно і з 2008 року стовідсоткова дочірня компанія Yamaha Corporation. Особливість Bösendorfer полягає в тому, що, окрім інструментів зі стандартними клавіатурами з 88 клавішами, виготовляються також моделі з 97 і 92 клавішами.
Разом із C. Bechstein, Blüthner і Steinway & Sons Bösendorfer часто називають одним із виробників піаніно «Великої четвірки».
Історія
Bösendorfer, один із найстаріших виробників піаніно, був заснований у 1828 році Ігнацем Бьозендорфером. Підприємство має давню традицію виготовлення високошанованих інструментів.
У 1830 році підприємство отримало статус офіційного постачальника фортепіано імператора Австрії.
Син Ігнаца Бьозендорфера, Людвіг Бьозендорфер (1835–1919), очолив фірму в 1859 році, а з 1860 року вона розміщувалася в нових приміщеннях.
З 1872 року й до закриття в 1913 році належна до нього зала Бьозендорфера була однією з найвизначніших концертних залів Відня.
У 1909 році Карл Хуттерштрассер придбав підприємство, а в 1931 році його змінили сини Александр і Вольфганг.
У 1966 році контроль над Bösendorfer перейняла Jasper Corporation (пізніше перейменована на Kimball International), материнська компанія Kimball Pianos.
У 2001 році Bösendorfer повернувся до австрійських рук, коли підприємство придбала група BAWAG PSK.
21 грудня 2007 року BAWAG підписала угоду про продаж 100 % Bösendorfer корпорації Yamaha Corporation.
Bösendorfer і далі виготовляє піаніно ручної роботи на тій самій віденській фабриці. Щороку виготовляється майже 300 таких високоякісних піаніно.
Особливості
Bösendorfer першим розширив типову 88-клавішну клавіатуру й створив рояль Imperial (модель 290), який має 97 клавіш (вісім октав). Ферруччо Бузоні замовив цю інновацію у 1909 році спочатку як частину спеціального інструмента, оскільки хотів транскрибувати органний твір, що сягав до до нижче за стандартну клавіатуру. Ця інновація спрацювала так добре, що цей рояль було включено до постійного асортименту, і він швидко став одним із найбажаніших концертних роялів у світі. Завдяки успіху моделі 290 додаткові струни почали застосовувати й в інших інструментах Bösendorfer, як-от у моделі 225, що має 92 клавіші. Спочатку додаткові клавіші в басовому кінці клавіатури були сховані під відкидною панеллю, встановленою між звичайним нижнім ля та лівою щокою інструмента, щоб запобігти їх випадковому натисканню під час звичайної гри; у новіших моделях цей пристрій прибрали, а верх додаткових натуральних клавіш просто покривають матовим чорним замість білого лаку, щоб відрізнити їх від звичайних 88 клавіш.
Звучання Bösendorfer зазвичай описують як темніше або повніше порівняно з чистішим, але менш наповненим звуком інших інструментів, як-от Steinway & Sons чи Yamaha. Ці додаткові клавіші спочатку були додані для того, щоб піаністи могли грати транскрипції Бузоні органних творів Й. С. Баха, для яких були потрібні басові труби 32′ (зазвичай їх грають на педальному органі). Оскільки додаткові струни в іншій музиці використовуються безпосередньо лише зрідка, вони зазвичай вносять свій внесок у характер звучання інструмента не прямою грою, а симпатичним резонансом, коли звучать інші струни інструмента, що надає звуку додаткового тіла. Крім того, басові тони Bösendorfer, зокрема додаткові басові клавіші, дуже потужні й надають вимогливій літературі більше об’єму.
Піаніно Bösendorfer Kuhn оснащені 10 кристалами Swarovski зі свинцевого скла, вставленими вздовж сталевої конструкції. У мільйонного Kuhn під струнами розміщено 72 кристали.
Обід рояля Bösendorfer побудований зовсім не так, як у всіх інших роялів. Замість шпону, зігнутого навколо форми, обід виготовляють і з’єднують із суцільних частин ялинової деревини. Ялинова деревина краще передає звук, ніж відбиває його. Можливо, саме тому Bösendorfer схильні до ніжнішого дисканту та басу, який сильніше підкреслює основний тон, ніж вищі обертони. Є ще дві особливості Bösendorfer, які мають лише кілька інших марок фортепіано: по-перше, знімний капотастр у дисканті, який полегшує перебудову інструмента і, за словами Bösendorfer, забезпечує більше акустичне відокремлення від рами, завдяки чому зменшується поглинання звуку; по-друге, одиночне натягнення струн, при якому кожна струна кріпиться до рами власним кілочком замість того, щоб з’єднуватися із сусідньою струною. Ця конструкція може трохи покращити стабільність строю і є перевагою у разі розриву струни.
Найновішою розробкою в програмі Bösendorfer є цифрова система відтворення для роялів CEUS, що містить комп’ютерно керований механізм, який записує і відтворює гру на цифровому носії даних (магнітний диск або мікросхеми пам’яті). Більшість піаніно Bösendorfer можна оснастити необхідним обладнанням, щоб уможливити безпосередній запис творів, при цьому всі дані про удар по клавіатурі записуються у файл .boe. Bösendorfer використовує власний формат для запису рухів клавіш і педалей у вигляді цифрового файла.
Моделі
Серія Conservatory
Щоб охопити ширший ринок, Bösendorfer розробив серію Conservatory для вищих шкіл та університетів, які не могли дозволити собі стандартні чорні інструменти Bösendorfer. Під час виробництва обох піаніно серії CS менше часу витрачається на «некритичні ділянки», що знижує витрати на виробництво та придбання, і ці піаніно доступніші за стандартні моделі. Корпуси та рами сатиновані, а не полировані, і спочатку інструменти мали петлеві струни замість окремих, але від цієї практики згодом відмовилися.
Спеціальні та лімітовані видання
Bösendorfer виготовив низку піаніно в особливому виконанні, названих на честь відомих композиторів, як-от Франц Шуберт, Фредерік Шопен і Ференц Ліст, а також піаніно для особливих нагод, наприклад до 170- та 175-річних ювілеїв Bösendorfer.
Репродукційне піаніно SE
За часів володіння Kimball Bösendorfer побудував і продав невелику кількість автоматичних репродукційних роялів типу 290SE. Позначення «SE» означає Stahnke Engineering, засновник якої Вейн Штанке винайшов механізм. 290 було оснащено електронікою та механікою для запису на магнітну стрічку і відтворення шляхом електромеханічного приведення інструмента в дію. Після виходу операційної системи Microsoft Windows v3.1 290SE можна було підключити до ПК для запису, редагування і відтворення. Система 290SE була першим комерційно доступним комп’ютерно керованим «Player Piano», який міг точно відтворювати і ноти, і інтенсивність гри виконавця. Через високу вартість цю систему не розвивали далі і не патентували. Конкуренти незабаром запровадили запатентовані технології відтворення, як-от Yamaha Disklavier у 1982 році.
Між 1984 і 1986 роками було виготовлено тридцять сім моделей SE, серед них 225SE, 275SE та модель 290SE Imperial. У серії 290 були також деякі переобладнання з 290 на 290SE, при цьому третина виробництва припадала на 290SE, які продавалися за 90 000 доларів.
Дослідження, що лягли в основу 290SE, пізніше заклали фундамент для комп’ютерно керованої репродукційної системи CEUS.
Дизайнерські моделі
Bösendorfer щороку виготовляє обмежену кількість моделей Artisan, кожну з яких можна замовити лише в той календарний рік, у якому її було розроблено. Прикладом дизайнерської моделі є рояль Bösendorfer із кристалами Swarovski. На честь 175-річного ювілею Bösendorfer у 2003 році було виготовлено три таких особливих інструменти. Корпус кожного рояля прикрашений 8000 кристалів і шарами золота.
Троє видатних архітекторів, які розробляли моделі піаніно Bösendorfer, — Теофіль барон фон Гансен (1866), Йозеф Гофман (1909) і Ганс Холляйн (1990). Ганс Холляйн у 1990 році створив лише дві моделі типу 225; одна з них стоїть у лаунжі готелю Grand Bohemian у Орландо, Флорида.
Виконавці Bösendorfer
Серед перших митців, пов’язаних із Bösendorfer, був Ференц Ліст, який принаймні одного разу зауважив, що піаніно Bösendorfer і Bechstein — єдині інструменти, які можуть витримати його надзвичайно потужну гру, хоча він купував піаніно Steinway & Sons і офіційно їх схвалював. Відомий американський композитор і диригент двадцятого століття Леонард Бернстайн також грав на Bösendorfer. Ще одним великим піаністом, який обстоював піаніно Bösendorfer, був Вільгельм Бакхаус.
Артур Рубінштейн у своїх спогадах розповідає, що перед концертом в Австрії наполягав на Bechstein замість Bösendorfer, що був у залі. Після концерту тодішній керівник фірми Bösendorfer прийшов за лаштунки, щоб зустрітися з молодим артистом, який відмовився грати на інструменті, високо цінованому його російським тезкою Антоном Рубінштейном. Обидва Рубінштейни були артистами Steinway & Sons і грали на цих інструментах, коли перебували в Сполучених Штатах.
Наприкінці 1970-х років джазовий піаніст Оскар Пітерсон після концерту у Відні звернувся до свого імпресаріо Нормана Гранца зі словами: «Чорт забирай, Нормане, куди дівається ця штука? Мені теж треба таку!» Це була його реакція на гру на Bösendorfer 290. Музикант і комік Віктор Борге також грав на піаніно Bösendorfer.
До новіших прикладів відомих артистів, які грали на Bösendorfer, належать російський піаніст Святослав Ріхтер (який у пізніші роки вирішив просувати Yamaha, бо стверджував, що той має кращий піанісимо-звук і краще керування, як він сам сказав в одному інтерв’ю), угорський піаніст Андраш Шифф і австрійський піаніст Альфред Бренделі; італійський піаніст Артуро Бенедетті Мікеланджелі; американський піаніст фрі-джазу Сесіл Тейлор і американська співачка й авторка пісень Торі Амос; німецький піаніст Вольфганг Рюбзам; австрійські піаністи Фрідріх Гульда, Вальтер Кліен і Пауль Бадура-Скода; британські піаністи Леон Маккоулі та Марк Гассер, а також ірландський піаніст Джон О’Конор. Українська піаністка Валентина Лисиця записала DVD з Шопеном і Шубертом–Лістом на Bösendorfer 1925 року та опублікувала нове відео з концертом на Bösendorfer Imperial з 97 клавішами.
Композитор-мінімаліст Шарлемань Палестайн обрав дев’ятифутовий Bösendorfer як інструмент для своєї композиції 1974 року Strumming Music. На першому компакт-диску, випущеному в 1991 році, Палестайн понад 45 хвилин проникливо грає дві ноти у швидкій зміні, які повільно розширюються до кластерів, при цьому педаль сустейну залишається натиснутою весь час. Коли музика наростає (а інструмент поступово розлаштовується), обертони накопичуються, і слухач може почути розмаїття тембрів, які фортепіано видає лише зрідка.
Джазовий піаніст Кіт Джарретт зіграв сольні імпровізації (свій Köln Concert) 24 січня 1975 року в Кельнській опері на Bösendorfer, а в 1981 році став артистом Steinway & Sons.
Джазові співачки й піаністки Ніна Сімон і Ширлі Горн протягом своєї кар’єри часто виступали на Bösendorfer.
У нещодавньому інтерв’ю для Broadway.com лауреат «Оскара» композитор Стівен Шварц пояснив, що після першого успіху свого мюзиклу Wicked купив Bösendorfer.
Записи
Піаніно Bösendorfer можна почути на численних платівках. Деякі приклади:
Класика
Альдо Чикколіні записав свій другий запис фортепіанної музики Еріка Саті на Bösendorfer; перший запис він зробив на Steinway. Обидва записи включені до французького набору EMI 50999685824 2 5 і дають слухачеві незвичайну можливість прямого порівняння двох інструментів.
Пітер Гілл записав усю фортепіанну музику Гейвергала Браяна на Bösendorfer Imperial у Northern College of Music для Cameo Classics. Джон Огдон у своїй рецензії для Tempo дуже високо оцінив ці записи.
Герхард Оппіц у 1989 році записав усю сольну фортепіанну музику Йоганнеса Брамса на роялі Imperial.
Авадагін Пратт нещодавно записав «Картинки з виставки» Мусоргського, власну транскрипцію Пассакалії і фуги до мінор Баха, BWV 582, та Варіації і фугу на тему Генделя Брамса на Imperial Grand.
Святослав Ріхтер записав «Добре темперований клавір» Баха на Bösendorfer у Зальцбурзі у двох версіях у 1972 і 1973 роках.
Керол Розенбергер виконала музику Ліста, Гріффса, Равеля і Дебюссі, а також «Апасіонату» і op. 111 Бетховена на Imperial Concert Grand.
Моріц Розенталь грав на Bösendorfer для своєї відомої серії записів для HMV.
Мінімалістичний фортепіанний твір Террі Райлі The Harp of New Albion, написаний у 1986 році, було записано на роялі Bösendorfer Imperial, спеціально налаштованому для самого Райлі.
Роберт Сільверман зберіг повний цикл сонат Бетховена на комп’ютерному жорсткому диску на репродукційному піаніно Bösendorfer 290SE. Джон Аткінсон із журналу Stereophile потім записав подібне піаніно в концертному залі Maestro Foundation у Санта-Моніці, Каліфорнія, й відтворив файли; отримані компакт-диски були випущені як набір із 10 дисків.
Роберт Екелунд — два альбоми з фортепіанними п’єсами економіста й піаніста Роберта Екелунда, зіграними на концертному роялі Bösendorfer Imperial Murray N. і JoAnn B. Rothbard в консерваторії Mises Institute. Екелунд також зіграв
Рапсодію Брамса op. 79, № 2; Й. С. Бах, Жига, Французька сюїта № 5 (соль мажор).
Валентина Лисиця, 24 етюди Шопена, D.V.D.-п’єса. Етюди op. 10 і op. 25.
«Весна священна», «Жар-птиця» і «Петрушка» Ігоря Стравінського у виконанні Дага Ахатца і Роланда Пентінена на BIS Records були зіграні на моделі Bosendorfer 275
Кіміко Дуглас-Ісхідзака записала «Гольдберг-варіації» Й. С. Баха, щоб опублікувати їх в інтернеті в рамках проєкту Open Goldberg Variations, ініціативи, частково спонсорованої Bösendorfer. Вона грала на C290 Imperial, оснащеному системою CEUS. До запису, який пропонується у форматах MP3, FLAC і 24 bit 44 K WAV, додається щойно виготовлена копія повної партитури. Ісхідзака також записала «Добре темперований клавір» Баха на Bösendorfer 280.
Константіно Катена записав на новому Bösendorfer VC280 компакт-диск «Dedications-Schumann-Liszt / Costantino Catena plays the new Bösendorfer 280VC» для Camerata Tokyo.
Золтан Кочіш записав на Bösendorfer разом із диригентом Іваном Фішером та Будапештським фестивальним оркестром усі твори Бели Бартока для фортепіано з оркестром для Philips.
Популярна музика
Віктор Борге був відомий тим, що під час багатьох своїх виступів використовував піаніно Bösendorfer.
Пітер Бенс використав Bösendorfer 290 Imperial для запису кавера на Africa гурту Toto.
Річард Клайдерман використовував Bösendorfer для своїх записів.
Елвіс Костелло для свого альбому «Punch the Clock».
Оскар Пітерсон з 1977 по 2006 рік використовував майже виключно Bösendorfer.
Браян Мей і Фредді Мерк’юрі з гурту Queen використали Bösendorfer у пісні Flash.
Пітер Габріел у своєму альбомі Up.
Рік Райт грав на роялі Bösendorfer у «Shine On You Crazy Diamond (Part 8)» з альбому Pink Floyd Wish You Were Here.
Роджер Вотерс обрав рояль Bösendorfer «9-foot-six, please» як свій предмет розкоші в Desert Island Discs, щоправда лише після того, як йому відмовили у супутниковому зв’язку для перегляду матчів футбольного клубу «Арсенал».
Рік Естлі грає на роялі Bösendorfer у відеокліпі Cry for Help.
Бредлі Джозеф у своєму альбомі Rapture.
Джованні Аллеві у своєму альбомі 13 Dita.
За словами композитора Джима Стейнмана, Рой Біттан у 1977 році грав на Bösendorfer на альбомі Meat Loaf Bat Out of Hell, що було відхиленням від уподобання Стейнмана до піаніно Yamaha.
Доктор Зло грає на Bösendorfer у фільмах про Остіна Пауерса («bösendorfer» схоже на німецьке «böse», що означає «злий»).
Грецький композитор Вангеліс використовував рояль Bösendorfer на своїх альбомах Heaven and Hell (1975) і China (1979).
Співачка й авторка пісень Торі Амос з 1993 року записується виключно на Bösendorfer і гастролює з ними.
Кіт Джарретт у The Köln Concert.
Метью Беллемі з рок-гурту Muse нещодавно почав використовувати Bösendorfer.
Гурт електронної танцювальної музики Above & Beyond (Band) використав рояль Bösendorfer Паво Сілямякі в пісні «Small Moments» (2012).
Піт Таунсенд із рок-гурту The Who грає на великому Bösendorfer у пісні «Who Are You», яку було знято під час запису на Ramport Studios і яку можна побачити у фільмі The Kids are Alright.
«Помилки та похибки не виключені»
Огляд лише за попереднім записом — наші інструменти знаходяться на різних складах.
Законна гарантія 2 роки, додатково гарантія до 5 років — обсяг і умови погоджуємо індивідуально до укладення угоди.
Додаткова інформація
Bösendorfer
Схожі товари
Рояль Schimmel салонний рояль мод. 208 см рік вип. 1984
22.500,00 € Додати в кошикРояль Steinway & Sons O 180 cm Hamburg рік вип. 1990 - як новий
49.800,00 € Додати в кошик(Продано) STEINWAY & SONS ONE SIX FIVE Limited Edition O 180cm рік вип. 1920 20% ПДВ
45.000,00 € Читати далі